Є
два мистецтва, які можуть піднести
людину
на вищий п’єдестал:
одне
– мистецтво доброго полководця,
інше
– хорошого оратора.
Цицерон
Найвища радість на землі – це спілкування. У ньому – джерело людських радощів і
розчарувань, сподівань та успіхів. Людина майже ніколи не залишається один на один
із собою, бо навіть тоді, коли поруч із нею нікого немає, вона подумки
звертається до когось чи до чогось. Немає професії, яка б не вимагала
спілкування.
Отже, життя людини пов’язане
безпосередньо зі спілкуванням.
Силу слова люди пізнали в далекому
минулому. З появою елементів духовної культури й демократії в античному світі
з’явилася потреба вчитися вміння переконувати. Політики з найдавніших часів і
до наших днів користуються словом як засобом переконання для вирішення своїх
проблем – досягнення влади чи впливу на
думки й поведінку співгромадян.
Важко уявити собі сучасну успішну людину,
котра б не вміла добре говорити, не володіла б даром переконання за допомогою слова.
У добу розвитку менеджменту, маркетингу, соціології, засобів масової інформації
наука красномовства знову набуває своєї актуальності.
Навчання мовлення в риториці завжди
передбачало одночасне навчання мислити (і мислити морально), формувати
світогляд, здобувати знання і виражати свою життєву позицію в слові. Звідси
особлива серйозність риторики як реальної мовленнєво-мисленнєвої творчості, що
виражає позицію кожної людини в житті. Основою риторики завжди були філософія й
етика, поза цією духовно-моральною основою неможливо уявити і сучасні методики
навчання риторики чи інших численних мовленнєвих технологій.
Риторика – теорія і практика досконалого
мовлення: переконливого,
прикрашеного, доцільного, ефективного. Кожна епоха народжує свій риторичний (комунікативний) ідеал.
Тому можна говорити про те, що риторика через стиль мовлення формує стиль
життя.
Риторика – вчення про мовленнєве виховання
особистості. Оcкільки у мовленні виражена вся людина, риторика сприяє
формуванню усієї особистості людини, передусім її ідеології, знань, життєвої
позиції, здатності виражати і захищати свою позицію словом.
Оволодіння мистецтвом живого слова – це ще
і крок до свободи. Свободи висловити власну точку зору, навіть знаючи заздалегідь,
що з нею не погодиться більшість. Свободи, без якої в умовах сучасного
інформаційного суспільства неможливий як індивідуальний успіх, так і прогрес
держави. Саме вміння спілкуватись у вузькому колі та говорити перед широким
загалом дає шанс стати духовно вільною особистістю, вільною від страху перед
словом, страху перед іншими людьми
і перед самим собою, страху залишитись незрозумілим, у меншості чи наодинці.
У соціальному аспекті актуальність цієї проблеми зумовлена
дефіцитом ораторської культури, недостатнім рівнем розробки проблем риторики в
Україні, яка зазнала значних духовно-інтелектуальних втрат протягом нелегкого шляху
до незалежності та суверенності нашої держави. Зростання ролі ораторської комунікації
в часи розбудови демократичної держави потребує відродження класичної та
національної риторичної спадщини, формування риторичної особистості з
ефективним мисленням, якісним мовленням, оптимальним
спілкуванням.
Комунікація є однією з універсальних реальностей буття
людини, специфічним видом і необхідною умовою її
діяльності. Від цього значною мірою залежить психологічний клімат в
організації, на підприємстві, їх організаційна і виробнича мобільність. Характер
спілкування зумовлюється етнічними, професійними, віковими, гендерними та багатьма
іншими параметрами, які потрібно знати й ураховувати. Адже правильно
організоване спілкування не тільки забезпечує ефективний обмін інформацією, а й
дає змогу глибше пізнати партнера, спрогнозувати особливості подальшої ділової
взаємодії з ним.
Основний
закон успіху – системне поповнення своїх знань, безперервна робота над собою.
Один із найвідоміших ораторів – Цицерон – сказав про це так: «Труднощі
красномовства пояснюються тим, що воно народжується з багатьох знань і
старань».
Оволодіння вмінням переконувати –
умова успішного життя. Той, хто вміє переконувати, здобуває перемогу і в
незначному, і у великому; той, хто не володіє таким умінням, – приречений на невдачу.
Красномовство – дар, який допомагає нам оволодіти
розумом і серцем співбесідника. Переконавши, ми робимо його однодумцем.
Риторику, орієнтовану на потреби
сьогодення, називають неориторикою. Час бурхливих суспільних змін, в який ми
живемо, трансформував саму суть речей. Пішла в небуття псевдокрасивість
хвалькуватої й малозмістовної фрази, значно менше місця відводиться словам і
мовним зворотам узагальненої семантики. А риториці в цьому важливому для
суспільства процесі належить провідна роль.
Неориторика базується на класичних
ознаках риторики, встановлюючи правила з норми формулювання тексту з
урахуванням зв’язку між думкою і засобами її мовного вираження. Народження
задуму і його втілення, плановий спосіб мовленнєвої поведінки, доречність і
ефективність промови, спрямованої на переконання слухача, – цими проблемами риторика
цікавилася завжди. Однак сьогодні існують нові, пов’язані з особливостями часу
аспекти риторики.
Зміст неориторики визначається з
огляду на комунікативні завдання сучасної людини, потреби сьогодення. Вона має,
на відміну від класичної риторики, яскраво виражений прикладний характер, формує
уміння цілеспрямовано обирати мовні засоби, керувати своєю мовленнєвою поведінкою,
і все це – крізь призму комунікативних
завдань.
Одне з головних – виховання
духовної, інтелектуальної особистості, відповідальної за мовленнєвий вчинок, –
справжнього громадянина України. Тому удосконалення риторики як науки є
визначним кроком на шляху творення демократичного, високоцивілізованого
суспільства, в якому людина діє ефективно і переконливо.
Формування національно-мовної,
риторичної особистості передбачає засвоєння лінгвістичних знань і вироблення практичних
умінь та навичок, комунікативно виправданого користування мовними засобами в
різних формах, сферах і жанрах мовлення. Це одна з найважливіших умов успішної
соціалізації особистості.
Список використаної літератури
1. Абрамович С.Д.
Мовленнєва комунікація : підручник / С.Д. Абрамович, М.Ю. Чікарьова.
– К. : Центр навчальної літератури, 2004.
2. Бацевич Ф.С. Основи
комунікативної лінгвістики : підручник / Ф.С. Бацвич. – К. : Академія,
2004.
3. Коваленко С.О. Сучасна
риторика: навчально-практичний посібник / С.О. Коваленко. – Тернопіль :
Мандрівець, 2007.
4. Когут О.І. Основи
ораторського мистецтва : практикум / О.І.Когут. – Тернопіль : Астон, 2005.
5. Мацько Л.І. Риторика :
навчальний посібник / Л.І.Мацько, О.М.Мацько. – К. : Вища школа, 2013.
Комментариев нет:
Отправить комментарий