Трагічні
сторінки історії України в поемі-містерії Тараса Шевченка «Великий льох»
Урок
української літератури
в 9 класі.
Мета уроку: ознайомити
школярів з містерією «Великий льох», з’ясувати ідейно-художній зміст поеми;
розкрити пізнавальний і виховний потенціал твору; розвивати логічне мислення,
образну уяву, вміння надавати оцінку історичним подіям; робити висновки та
узагальнення; формувати світогляд учнів, виховувати інтерес до історичного
минулого рідної країни.
Обладнання: портрет
Т. Шевченка, Б. Хмельницького, Петра І, Катерини ІІ
Форма уроку: урок-пошук.
Теорія
літератури: містерія.
Хід уроку
I.
Організаційний момент.
II.
Мотивація навчальної діяльності.
Сивим попелом забуття припорошує час багато подій. Та є такі сторінки в
історії нашого народу, які ніколи не зітруться з пам’яті поколінь.
Одна з них-життя національного пророка, генія Тараса Григоровича Шевченка.
Великий Кобзар як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею
історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави
продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й досвід народу, відгукуючись на
болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі,
в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення.
Щиро захоплюючись високим образом Кобзаря, його моральною чистотою,
відданістю правді й свободі, ми повинні пам’ятати, що це вимагало великих
душевних сил, коштувало нелюдських мук і болю. Шевченко усвідомлює свою пророчу
місію – пробудити приспаний неволею дух свого народу, його свідомість і вести
за собою крізь терни випробовувань задля здобуття волі й національної гідності.
Епіграфом нашого уроку будуть слова
П. Кононенка:
Царизмом руйнувалася не лише Україна як держава, а й
українська нація.
Крім того, нам необхідно з’ясувати зміст висловлювання «Невинних немає».
III.
Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Вступне слово
вчителя. Прочитайте епіграф і поясніть, як
ви розумієте його зміст (виступи учнів)
У різні часи
творчість Шевченка трактувалася так, як було вигідно панівній ідеології. Твори,
які промовляли про погляди Кобзаря надто виразно, які неможливо було
спотворити, перекрутити, просто не друкували, ніби їх не було.
Містерія
«Великий льох» – один із таких творів.
IV.
Основний зміст уроку.
Учні класу
поділяються на кілька творчих груп:
«Літературознавці»
– 1 група,
«Літературознавці»
– 2 група,
«Літературознавці»
– 3 група,
«Історики» –
1 група,
«Історики» –
2 група,
«Історики» –
3 група,
«Журналісти»,
кожна з яких виконує випереджувальне завдання.
Учитель. Що спонукало Тараса Григоровича Шевченка до написання «Великого
льоху»?
Виступ творчих
груп
«Літературознавці»
– 1 група. Восени 1843 р. Т. Шевченко
побував у Суботові, колишній резиденції Богдана Хмельницького, змалював
збудовану гетьманом церкву і розриті москалями підземелля – рештки колишніх
гетьманських палат. Спокушені переказами про те, що перед смертю Хмельницький
заховав там великі скарби, російські можновладці спорядили до села експедицію,
яка перекопала все, поруйнувала гетьманські льохи, потривожила козацькі кістки,
але ніякого золота так і не знайшла.
На руїнах
Суботова й Чигирина Тарас Григорович усім єством відчув рабське становище
українців, сором неволі, ганьбу національної зради цілих поколінь. Щоб висміяти
«скарбошукачів» і висловити своє обурення плюндруванням народних святинь,
Шевченко вибрав художню форму поеми-містерії.
Літературознавці»
– 2 група. Поему «Великий льох» в історичному і філософському планах можна вважати
центральним твором у «Кобзарі», бо в ній розглянуто проблему політичної
свідомості, нехтування якою привело нас до втрати державності, до національного
поневолення. У шевченківських виданнях радянського періоду ця знаменита поема
майже не друкувалася або її не згадували взагалі.
Як уже
зазначено, «Великий льох» – це поема-містерія.
Містерія (грецьк. –
таїнство) – це особливий жанр драматичного твору, для якого характерна
таємничість, поєднання фантастичного з реальним, символіка, філософічність.
Тарас Шевченко
не прагнув, як автори середньовічних містерій, увести читачів у світ
таємничого, містичного. Усі образи твору безпосередньо пов’язані з реальністю, попри те, що серед них є і
фантастичні.
Учитель. Який основний мотив поеми, особливість побудови?
Поясніть цей композиційний прийом.
«Літературознавці» – 3 група. У містерії «Великий льох» Тараса Шевченка основний
містичний мотив – віщування народження (за надприродних умов) двох
близнят-антагоністів, один з яких – національний месія, рятівник України,
другий – її кат. Спостерігати це зібралися три душі, три ворони, три лірники.
Три душі – образи, які уособлюють у поемі українську свідомість і духовність
трьох періодів української історії. Три ворони – символи зла,
демонічно-руйнівних сил в історичній долі українського народу. Три лірники –
скалічене покоління; символічне втілення української душі середини
ХІХ ст., сліпе, глухе, німе до всього, що чинять в Україні московські
окупанти.
Поема сповнена
вірою у відродження нації, духовні скарби якої укриті у великому льосі,
недосяжні для будь-яких ворогів-поневолювачів.
Отже, у поемі
«Великий льох» Т. Шевчеко використовує композиційний прийом троїстості,
характерний для фольклору.
Робота
над змістом поеми
«Три душі»
1.
Чому пташки
сіли на старій церкві?
2.
Чому їх не
пускають до раю?
3.
Чому не
пускають першу душу до раю?
4.
Якою за віком
була за життя ця дівчина? Знайдіть підтвердження в тексті.
5.
Як вона
согрішила?
6.
Що символізують
три душі?
Учитель. Які історичні події лягли в основу написання поеми?
«Історики»
– 1 група. Т. Шевченко, напевне, знав легенди й перекази, пов’язані з
іменем Б. Хмельницького. Крім того, в основу поеми покладені історичні факти:
возз’єднання України з Росією у Переяславі, перемога під Полтавою, різня в
Батурині, правління Катерини II, розкопки в селі Суботів.
У Суботові знаходилася резиденція Богдана Хмельницького. Існували легенди, що
в ній заховано скарб. Тож, за наказом «московського мордатого начальства», у
Суботові ведуться розкопки і пошуки скарбу.
«Історики» – 2
група. Довідка про Богдана Хмельницького.
Богдан Хмельницький (1595 – 1657)
– гетьман України. Очолив Визвольну війну українського народу у1648 – 1654 рр.
Здобув перемогу під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Після переможної
Зборівської битви 18 вересня
1649 р. укладений Зборівський
мир під тиском татар. На початку 1651 р. у битві під Берестечком зазнає поразки через зраду кримського хана. Тому
Богдан Хмельницький був змушений підписати невигідний для України
Білоцерківський мирний договір (1651.), який обмежував територію Гетьманської
держави Київським воєводством і зменшував козацький реєстр до 20 тис.
чоловік. Умови миру зумовили невдоволення козацтва, що призвело до відновлення
воєнних дій навесні 1652 р.
У травні 1652 р. українське військо під
командуванням Хмельницького розгромило 25-тисячну польську армію у Батозькій
битві.
8 січня
1654 р. на раді у Переяславі було укладено військово-політичний
договір між Гетьманщиною та Московським царством, який трактувався царизмом як
приєднання України до Росії.
Хмельницький,
занепокоєний зовнішньо-політичним курсом Москви (царські воєводи втручалися у
внутрішні справи України), активно налагоджував дипломатичні відносини з
Молдовою, Валахією, Австрією, Брандебургом.
Проте
раптова смерть гетьмана (1657 р.) зупинила його діяльність, спрямовану на
об’єднання всіх українських етнічних земель і зміцнення суверенітету
Української держави.
«Історики» – 3
група. Довідка про Петра І.
Петро І
– московський цар.
Проводив
централізаторську політику обмеження політичної автономії Лівобережної та
Слобідської України.
Після
укладення гетьманом Іваном Мазепою угоди зі Швецією та шведсько-української
поразки у Полтавській битві 1709 р. за наказом Петра І була
зруйнована гетьманська столиця Батурин, а його жителі винищені.
Влада
гетьмана була обмежена, а після смерті І. Скоропадського (1722 р.)
Петро І не дозволив обрати його наступника. Контроль за державними справами
України перейшов у руки Малоросійської колегії. Спроба наказного гетьмана П. Полуботка відстояти українську автономію
призвела до нових репресій: гетьман і вища старшина були ув’язнені у
Петропавлівській фортеці, де П. Полуботок помер.
За Петра
І десятки тисяч українських козаків і селян, посланих на будівництво фортець,
каналів загинули від напосильної праці, хвороб і голоду.
«Історики» – 1
група. Довідка про Катерину ІІ.
Катерина
II Олексіївна (Софія-Фредеріка-Августа) –
імператриця Російської імперії (1762 – 1796).
Народилася
у м. Штетін (Польща).
Походила
з німецької династії Агальт-Цербст.
1745 р.
вийшла заміж за майбутнього імператора Росії Петра ІІІ.
1762 р.
унаслідок двірцевого перевороту і усунення свого чоловіка Катерина ІІ стала
імператрицею.
Унаслідок
російсько-турецьких воєн (1768 – 1774, 1787 – 1791) та поділів Речі Посполитої
Російська імперія захопила більшу частину українських земель (крім Галичини,
Буковини та Закарпаття).
Катерина
ІІ проводила політику, спрямовану на остаточну ліквідацію автономії України:
1764
р.було скасовано гетьманство,
1765 р.
– розформовано козацькі полки на Україні,
1775 р.
– остаточно зруйновано Запорозьку Січ,
1783 р.
– юридично запроваджено кріпосне право.
Катерина
ІІ особисто віддавала накази про придушення антикріпосницьких виступів в
Україні – Коліївщини 1768 р.
Робота над
текстом
1.
Що символізують
три ворони? Доведіть свої думки.
2.
Знайдіть у
тексті слова, де автор говорить про двох близнюків. Що, на вашу думку, вони
символізують? («Один буде, як той Гонта, катів катувати, другий буде... катам
помагати»).
Учитель. Чи притаманні цій поемі якісь особливі ознаки?
«Літературознавці»
– 1 група. Як уже зазначалося раніше, поема не звичайна. Вона поєднує в собі ознаки
драматичного твору (три дії з трьома дійовими особами у кожній: душі –
ворони – лірники, діалоги,
монологи, конфлікти, трагічні злами), а також характеристики поеми: авторські
відступи-роздуми, епічність сюжетної лінії, символічність образів.
Три грішні душі – це ті, хто
свідомо чи несвідомо сприяв ворогам України, годив їм, був до них лояльним,
чинив як «недолітки», «немовлята».
Три ворони – це уособлення всього
потворного, підлого, коросливого, жорстокого, що є в національних характерах
українців, поляків і росіян; воно не дає цим народам жити в мирі і
добросусідстві.
Три лірники – це інтелігенція, ті
сини українського народу, які не дбали про духовний розвиток та славу рідного
краю, а продали свою совість.
Робота над
текстом
1.
Що Росія шукала
в могилах? (Підкоривши народ фізично, захотіли чогось більшого, глибшого –
привласнити минувшину, історію, пам’ять.)
2.
Чому автор
говорить, що Москва розкопала тільки малий льох, а до великого не дібралася?
3.
Розкрийте
символіку великого і малого льоху.
«Журналісти». Малий льох – це сучасність, колоніальне засилля на теренах
України. Великий льох – це те, чого не торкнулася рука загарбника, майбутнє,
незнищенність України.
Великий льох – найдорожча й
найбільша скарбниця кожного народу: національна пам’ять, совість, свідомість,
бажання волі і щастя в незалежній державі.
Духовні скарби – вічні, бо
зберігаються в душі народу.
Учитель.
Перед нами
стояло завдання з’ясувати зміст висловлювання «Невинних немає». Опираючись на
зміст поеми, продовжіть це речення.
«Журналісти».
Ми з’ясували
провину: занедбання духовних традицій, втрата національної свідомості,
волелюбного духу народу, зречення героїчного минулого. Хто винен? Насамперед
ті, хто стояв при владі і віддавав накази, а також ті, хто ці накази виконував.
Але слід
зазначити, шо винними є і ті, хто розумів беззаконня, спостерігав за ним і
мовчав. Маємо на увазі панство з його пихою та зневагою до народу-годувальника,
зажерливість і здирство чиновників, бездіяльність української інтелігенції у
справі духовного виховання нації.
Захований скарб символізує волю
України, її незалежність і самостійність. Захована за часів скрути суверенність
стає ув’язненою у великому льосі
Російської імперїі. Скарб – це символ державності.
Тарас Шевченко вважав, що її ще не відродили, бо скарб шукали не обрані.
«У
великому льоху спить воля України, спить Україна, і розкрити цей льох – значить
збудити Україну». (В. Пахаренко).
V.
Підсумки уроку
Метод «Прес»: «Хто винен у втраті української
державності?»
Я
вважаю, що...
...тому
що...
...наприклад...
Отже...
VI.
Домашнє завдання
Написати творчу роботу на одну з
тем:
«Чому вчить нас поема «Великий
льох»?
«Доля держави не в руках лідерів,
а в руках народу...»
