суббота, 19 марта 2016 г.
Тиждень "Спомини про Тараса"
Літературно-музичне свято
до 202 річниці від дня
народження Т.Г.Шевченка
«Є в Шевченка народження дата,
дати
смерті в Шевченка нема»
Мета: розкрити велич українського генія Тараса Шевченка, наблизити його до серця
кожного учня, спонукати школярів замислитися над власним розумінням постаті
Шевченка, місцем Кобзаря в нашій сучасності.
Обладнання: портрет Шевченка, репродукції картин Т.Г.Шевченка, ілюстрації до творів
Кобзаря, виставка книг, мультимедійна презентація "Великий Кобзар".
Ведучий 1. Навесні,
коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам’ять
Шевченка.
Ведучий 2. Дорогі
друзі! 9 березня 2016 року минає 202 роки від дня народження великого
українського поета, художника, національного генія Т.Г.Шевченка.
Ведучий 1. 9
березня – день народження Тараса,
Великого, святого Кобзаря.
Його слова і досі світ
хвилюють,
І всіх нас зігріва його
зоря.
Ведучий 2. Сьогодні
ми його отут згадаєм,
Хай прозвучать його палкі
слова,
Нехай на святі тут із нами
разом
Він в нашій школі справді
побува.
Ведучий 1. Нехай
подивиться, як ми його шануєм,
Як залюбки вірші його
вчимо,
Як ми його всі любимо
сердечно,
І пам’ять
між людьми бережемо.
Ведучий 2. Всі
його ми батьком звемо
Так від роду і до роду:
Кожний вірш свій і поему
Він присвячував народу.
Ведучий 1. Він
любив усе прекрасне,
Все ненавидів потворне, –
І його ім’я
не згасне,
Світлий образ неповторний.
Ведучий 2. Ось
чому в сім’ї великій
У цвіту садів прекрасних
Буде жити він вовіки,
Як безсмертний наш
сучасник.
Ведучий 1. Є
поети одного міста, одного села, одного народу. Але є поети всіх міст, всіх
сіл, всіх народів. Т.Г.Шевченко – саме такий поет.
Ведучий 2. Хвала
і честь тобі, великий геній і пророк!
І слава у віках тобі,
Кобзарю!
Ти вмер, але слова твої
живуть
І будуть жить повік в
серцях народу.
Ведучий 1. Тим
він і рідний кожному,
Що народові душу свою
віддавав.
Тим і сучасний кожному він,
–
Вінок із пісень народ йому
склав.
Ведучий 2. Твій
голос летить над віками
І вічний думок твоїх лет.
Ти – вічно з народом, ти –
з нами,
Великий народний поет.
Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»
(Муз. Д.Крижанівського, сл. Т.Г.Шевченка)
Ведучий 1. Плине
час, як стрімкі води сивого Дніпра-Славути, минають роки, десятиліття, століття.
Але ніколи не погасне в пам’яті глибока шана до геніїв, що віддали
свій талант рідній Батьківщині. Серед них Т.Г.Шевченко. Ім’я
Тараса Шевченка стало символом нашого народу.
Учень 1. На
всіх континентах пісень його струни,
І чесному серці
народів і рас,
Бринять переможно,
врочисто і юно –
Незмінні прекрасні у
будь-який час.
Учень 2. Він словом
пророчим освітлював далі,
Закриті страшними
завісами хмар,
Він долю свою і
талант свій без жалю
Поклав на святий
України вівтар.
Учень 3. Його не зломили ні
тюрми, ні пута –
В нім сила народу
такого жила,
Якого ні смерть, ані
злоби отрута,
Як правду велику,
його не здола…
Учень 4. Крізь пекло
етапів, крізь муки заслання,
Крізь ночі холодні і
душі пусті
Проніс він священну
ідею братання,
Життя і безсмертя
віддавши меті.
Пісня «Заповіт» (Сл. Т.Г.Шевченка)
Ведучий 2. Т.Шевченко
– це наша душа.
Т.Шевченко – це наша
мудрість.
Т.Шевченко – це наша сила.
Ведучий 1. Він
був сином мужика – і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком – і став
велетнем у царстві людської культури.
Ведучий 2. Він
був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним
ученим.
Ведучий 1. Десять
літ він томився під вагою солдатської муштри, а для волі країни зробив більше,
ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті, скільки лиш
могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові
до людей в ненависть і погорду, ані віри в Бога у зневіру і песимізм.
Ведучий 2. Доля
не пошкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового
джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті –
невмирущу славу і радість, яку в мільйонів людських сердець все наново
збуджуватимуть його твори.
Ведучий 1. Отакий
був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.
Учень 1. Кобзарю!
Який потрібно мати
В душі безсмертний
цвіт,
Щоб хвилювати людство
І через сотні літ!
Яким зарядом треба
Наснажити слова,
Щоб пісня і сьогодні
Звучала як нова.
Учень 2. Кобзарю!
Ти – і безсмертя
наше,
Й сила, і краса.
Пісня «Зоре моя вечірняя» (Сл. Т.Г.Шевченка)
Учень 3. Кобзарю!
Ти зорею сяєш в
прийдешніх віках!
Сходиш хлібом
духовним на вишитих рушниках!
Учень 4. Вірші
Т.Шевченка – вишневі садки.
Вірші Т.Шевченка –
калинові грона.
Вірші Т.Шевченка – це
серця рядки.
Вірші Т.Шевченка – це
гордість кожного дому.
Учень 1. Кобзарю!
Живи повік ти в пам’яті
людській.
Твої пісні – новітніх
днів окраса.
Учень 2. Твої
думки, діла і заповіти,
Як вічне світло, як
весняні квіти.
Цвітуть, живуть і
будуть вічно жити
Твої думки, твої
безсмертні діти.
Пісня «Наша дума, наша пісня» (Сл. Т.Г.Шевченка)
Ведучий 1. Живи,
поете, в бронзі і в граніті,
Живи, поете, в пам’яті
людській,
Живи в піснях, живи у
«Заповіті»,
Живи у славі віковій!
Ведучий 2. Шевченко
іде по світу. На всіх континентах звучить його слово. І ніколи не зміліє
повноводна ріка шани й любові до поета.
Ведучий 1. А
душа народу завжди буде освячуватися великою мудрістю безсмертного генія
українського народу.
Учень 3. Ми не забули тебе, Тарасе,
Черпаєм правду в твоєму
слові,
І вберегли ми для внуків
наших
Вкраїнську пісню,
вкраїнську мову,
Учень 4. Тарасе, любий,
вже спи спокійно.
Бо ще не вмерла, не вмре
ніколи
Вкраїна наша і наше слово.
Поки кобзарство пульсує в
жилах,
Ніхто не зіб’є
нам волі крила!
Подписаться на:
Сообщения (Atom)