Тиждень української мови та літератури

в Новоукраїнській ЗШ І-ІІІ ст. №3

Героїчне минуле українського народу у творах мистецтва

Інтегрований урок, 5 клас

(Українська література. Музичне мистецтво. Образотворче мистецтво)

Мета: ознайомити учнів із творами українських письменників, творами музичного та образотворчого мистецтва, присвячених темі козацтва; вчити учнів висловлювати свої враження від мистецьких творів; розвивати вміння виявляти спільне та відмінне в образах художніх творів, музичного та образотворчого мистецтва; розвивати образне мислення; виховувати гордість за українську історію, інтерес до теми козацтва та кращих зразків національного мистецтва.

Обладнання: портрети гетьманів, портрети українських письменників О.Ільченка, А.Чайковського; виставка репродукцій картин на козацьку тематику.

Хід уроку

І.     Мотиваційний етап.

Учні заходять до класу під марш української народної пісні «Засвіт встали козаченьки»

Музичне привітання

              Добрий день, вам, добрий день,

              У світі музики, фантазії, пісень.

              Добрим будь, добрим будь.

              І з мистецтвом – у дивний путь!

1.    Забезпечення емоційної готовності до уроку (прийом «Словесний настрій»)

2.    Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань («Ґронування»; ключове слово – українець)

ІІ.    Оголошення теми, мети, завдань й епіграфа уроку.

ІІІ.  Опрацювання навчального матеріалу.

От де, люде, наша слава, слава України!

          Т.Г. Шевченко

Учитель української літератури.

Минуле нашої Батьківщини славне і багате на надзвичайні події. Яскравою сторінкою є визвольна боротьба українського народу за незалежність, в якій величезну роль відіграли запорозькі козаки. Сподіваюся, що ви усвідомите який нелегкий шлях пройшла Україна, аби здобути суверенітет, якими сміливими, незламними і духовно багатими були наші предки.

«Багатостраждальна Україна… Скільки сумних і веселих спогадів зринає у моїй уяві при одному цьому слові, – писав видатний український історик Д.Яворницький. – Так-бо, тут, де не ступни, усюди натяк на славне минуле наших предків. Скільки ж то було тут великих і славних героїв!»

Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

В історії будь-якого народу є події, які не забуваються. Про них згадують і пам’ятають усі. Український поет М.Рильський писав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». І сьогодні на уроці ми поговоримо про славну добу в історії нашої держави – козаччину, яку оспівано в народних піснях, думах, переказах, в історичних творах українських письменників, у музичних творах та художніх полотнах.

Поєднання різних видів мистецтва – музики, живопису, літератури, театру – спричинило взаємозбагачення кожного з них і подарувало світові нові види мистецтва.

Діти! Сьогоднішній урок – незвичайний, бо його вестимуть два вчителі, а тому, опанувавши тему уроку, ви зможете поглибити знання з трьох предметів – української літератури, музичного та образотворчого мистецтва.

Учитель української літератури.

Сьогодні на уроці працюватимуть такі групи:

«Історики»,

«Літературознавці»,

«Фольклористи»,

«Мистецтвознавці».

(Звучить козацький марш, заходить Богдан Хмельницький)

Богдан Хмельницький.

Доброго дня, діти. Я – гетьман Української козацької держави – Гетьманщини. Очолював козацьке військо у багатьох битвах Національно-визвольної війни.

Я приніс усім вітання з запорозької землі.

Тут, сьогодні на уроці, будем разом ми й учитись, і читати, і співать.

Україну й козаків будем разом прославлять.

А що ви, діти, знаєте про Січ і про нашу Україну? Що ти скажеш на це, сину?

Козак-учень 1:   А що, козаки, чи не час і нам слово сказать?

Козак-учень 2:   Саме час!

Козак-учень 3:   В самий раз!

Козак-учень 4:   Знаєш, батьку, славна Січ

                            Ворогам ішла навстріч,

                            Рідну землю захищала

                            І народ наш прославляла.

Козак-учень 5:   Лиха ж отчий край зазнав

                            (не бажаємо нікому!)

                            Людолов нас чатував,

                            Щоб позбавить свого дому.

Козак-учень 6:   Цар Петро і Катерина

                            Зневажали наш народ,

                            Горювала Україна,

                            І тужила Україна

                            Під п’ятою у заброд.

Козак-учень 7:   Але наш народ боровся,

                            І Хмельницький в нас знайшовся,

                            Дорошенко, Морозенко,

                            Полуботок і Сірко.

Богдан Хмельницький.

Що говорить вам «козак» –

Це крилате, горде слово?

Бо завжди буває так,

Що світлішає від нього.

Хто такі козаки?

Виступ групи «Історики» (орієнтовний).

Від давніх часів найбільш мужні, відважні й загартовані в боях із ворогами своєї землі представники українського народу організовувалися в окрему історичну спільноту – козацтво. Українські козаки усвідомлювали себе лицарями, тобто особисто вільними людьми, спосіб життя яких визначало воєнне ремесло та належність до військової організації. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України в ХVІІ – ХVІІІ століттях, сприяла захисту політичних, економічних, культурних здобутків українського народу, його духовному розвитку. Провідними козацько-лицарськими чеснотами були мужність, звитяга, вірність, гідність, честь, добра слава, здатність до самопожертви, патріотизм, лицарська відданість.

Богдан Хмельницький.

А як приймали в запорожці?

Інсценізація уривку з повісті А.Чайковського «Віддячився»

Козак (побачив хлопчика): Що тебе, хлопче, на Січ привело? Ти ж ще надто малий!

Хлопчик: Козаком я хочу стати, і брат мій старший на Січі – Максим Чорноусенко, може, знаєте?

Козак: Може, й знаю, але тут він уже не Чорноусенко, а як-небудь інакше зветься.

Хлопчик: Як же воно так?

Козак: Та такий вже старий козацький запорозький звичай. Зови себе як хочеш, а як попадеш на Січ, приложать тобі зараз інше ім’я і у список так переведуть.

Хлопчик: Чому ж це так?!

Козак: А ось чому. Ти знаєш, може, що на Січ до запорожців тікають чоловіки від панів. От пан пише королю польському листа, що втік такий-то, наприклад, Іван Щерба, від пана на Запорожжя. Негайно відішліть його назад. Що ж робити? Воля короля свята, треба виконувати.

Писарю, ходи-но сюди.

(писар підходить до козака)

Козак: Ану поглянь у список, є у нас на Січі Іван Щерба?

Писар (переглядає список): Пане кошовий, у нас немає Івана Щерби. Є лише Іван Перегнихвіст, Іван Розбийголова, Іван Сиротенко, Іван Півкожуха, а Щерби Івана ні сліду.

Козак: А добре ти шукав? Пам’ятай, що ти головою відповідаєш за недогляд.

Писар (знову дивиться): Справді нема, подивіться. (дивляться у список).

Козак: Так, нема. Ну, що ж, відпишеш: «Такого нема, а коли той гультяй тут покажеться, ми зараз же його відставимо, як було приказано».

(писар пише).

Козак: Побачить він, вражий син, Івана Щербу, як своє вухо. Звідсіля ми нікого не видаємо.

(до хлопчика)

Тепер вже ти знаєш, чому на Запоріжжі перемінюють прізвища?

Хлопчик: Тепер зрозумів. То, може, і мене приймуть на Січ?

Козак: Приймуть, там таких горобців більше сотні. Ти підеш між школярів учитися. А коли підростеш, навчишся воєнного діла, тебе припишуть у якийсь курінь, і ти станеш козаком. Ось як, синку, буде.

Хлопчик: А що на Січі козаки роблять?

Козак: Хто знає якесь ремесло, то йде в майстерню, письменні пишуть у канцелярії. Одні йдуть на розвідку, інші сторожують, а є й такі, що печуть хліб та їсти варять.

Ідемо, синку, покажу тобі Січ…

Козаки – це вільні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю,

За народну щасну долю!

Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

Звеличують народних героїв та їхні подвиги і народні пісні.

(Звучить пісня «Ой, на горі та женці жнуть»)

– Діти, як називається пісня, яка щойно прозвучала? Кому вона присвячена?

– Так, вона уславлює героїв, які захищали рідну землю, а також маленьких відчайдухів, які були поруч із козаками.

– Пригадайте, як їх називали на Січі? (Джури)

– А тепер послухайте пісню О.Жилінського на вірші О.Кононенка «Пісенька джури».

1.       Прослуховування пісні.

2.       «Мозкова атака»

– Який жанр пісні?

– Як потрібно виконувати пісню? (енергійно, весело, бадьоро, ритмічно)

3.       Розспівування

4.       Вокально-хорова робота над піснею

5.       Музична грамота (аналіз нотного тексту пісні, розмір її, знаки алітерації, які трапляються в пісні: дієз, бекар, бемоль)

Учитель української літератури.

Голосний відгомін про відважних героїв-козаків дійшов до нас не тільки в піснях, а й у народних думах, баладах, переказах.

Виступ групи «Фольклористи»

(учні розглядають такі питання:

1.       Що таке народний переказ?

2.       Джерела виникнення цього жанру.

3.       Тематичні групи переказів.)

Робота над переказом «Прийом у запорожці».

Випереджувальне завдання: прочитати народний переказ «Прийом у запорожці».

Інтерактивна вправа «Я так думаю»

– Які риси січовиків прославлено у цьому творі?

– Чому запорожці випробовують новачків? Як саме?

– Хто із двох новоприбулих на Січ вам найбільше сподобався?

– Чи зможуть вони стати справжніми козаками?

– Які риси характеру треба мати, щоб стати січовиком?

Учитель української літератури.

До теми українського козацтва зверталися й українські письменники.

Виступ групи «Літературознавці» (орієнтовний).

Олександр Ільченко в романі «Козацькому роду нема переводу» (уривок «Козак Мамай») створив образ славетного запорожця. Автор з великою любов’ю змалював легендарного січовика, захоплюється ним сам і змушує читачів перейматися почуттям великої поваги до безсмертного лицаря, який завжди поспішає туди, де його найбільше чекають, де треба боронити волю, правду, Україну.

Бесіда

– Які художні засоби переважають в уривку?

– Яку роль відіграють у цьому творі гіперболи?

Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

Без перебільшення можна сказати, що Козак Мамай – це символ національної ідеї, улюблений герой творів українського живопису.

Виступ групи «Мистецтвознавці» (орієнтовний).

«Козак Мамай» – картина невідомого художника.

На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог.

Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця і кварта, щоб мед-вино пити. Позаду нього стримить увіткнутий у землю гострий спис. На гілляці висить шабля, що втоми не знає і не щербиться ніколи.

У Мамаї відтворено збірний образ козацької України.

Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

В історії українського народу тема запорозьких козаків найяскравіша. Щоб увічнити героїв славних битв, українські художники створювали справжні шедеври.

Розгляньте картину А.Манастирського «Запорожець».

– Яким зображений на картині мужній лицар?

– Якими засобами художник передав горду вдачу козака і його готовність до боротьби?

– Чому, на вашу думку, увага портретиста акцентується на вольовому обличчі, сильних руках і козацькій шаблі?

Виступ групи «Мистецтвознавці» (орієнтовний).

1. Перед нами репродукція картини А.Манастирського «Запорожець». Це портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.

На передньому плані картини ми бачимо немолоду людину з міцною поставою. Позаду бувалого воїна – сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі – сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. На голові розлігся оселедець. Довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.

Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях.

Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.

2. Митець створює складний образ, в якому передає мужню вдачу козака – борця за народну волю, його готовність до боротьби з ворогами, втілюючи водночас гіркі роздуми про історичну долю батьківщини. З метою посилення емоційного звучання картини художник вдається до уже випробуваних у ряді попередніх творів художніх засобів: різкий контурний рисунок, підкреслений колорит, в якому домінують зелено-сині та бордовий кольори. Композиція «Запорожець» відзначається монументальністю трактування сюжету. Богатирську постать козака підсилюють гармонійні кольорові сполучення. Картина А.Монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а й частину нашої важкої долі. У собі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас своє життя, щоб ми жили вільно.

Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

Діти, ви є нащадками славних українських козаків, тож любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен із вас своїми вчинками і добрими словами доведе, що козацькому роду нема переводу!

ІV.   Підсумок уроку. Рефлексія.

Учитель української літератури.

Прокоментуйте епіграф до уроку.

Продовжіть речення:

«Сьогодні на уроці я дізнався…»,

«Мене найбільше вразило…»,

«Мені вдалося відчути…»,

«Я отримав задоволення…»

V.    Оцінювання. Аргументація оцінок.

Учитель української літератури.

Ми, українці, пишаємося козацтвом. І завжди будемо прагнути в самих собі виховувати й укорінювати ті ідеали, за якими жили наші пращури – це ідеали порядності, відданості, патріотизму

Учитель музичного та образотворчого мистецтва.

І лише ґрунтуючись на них, наш народ, наша держава матиме майбутнє.

VІ.   Домашнє завдання.

1.    Напишіть твір-мініатюру «Як запорожці могли б допомогти Україні нинішній?»

2.    Намалювати ілюстрацію до тексту пісні О.Жилінського та О.Кононенка «Пісенька джури»

(Звучить пісня в обробці А.Сердюка «Козацькому роду нема переводу», учні виходять із класу)

Повторення, систематизація, узагальнення вивченого в 7 класі.

Тема: Повторення, систематизація, узагальнення вивченого в 7 класі.

Мета: поглибити й систематизувати знання з теми «Морфологія»; розвивати вміння застосовувати теоретичні знання практично; виховувати самостійність; формувати в учнів моральні чесноти, шляхетність, почуття милосердя; виховувати морально-етичні норми життя.

Обладнання: маршрутний лист, картки, листи-запрошення, конверти із завданнями, словники, таблиці.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель.

Запишіть слова:

          Далеко, охайно, близько, рідко, обов’язково, тихо, активно.

Підкресліть першу літеру в кожному слові. Яке слово утворилося? (Доброта)

          Якщо людина добре серце має,

          Вона іде у світ добро творить.

          В її очах любов і ласка сяє,

          Така людина сонечком горить.

Я дарую вам сердечка, щоб ви були добрими, щирими, розумними.

До якої частини мови належать записані слова?

Напишіть прислівником побажання своєму товаришеві – як ви бажаєте йому провести урок.

1.    Захоплено 2.    Вдало 3.    Організовано 4.    Привітно 5.    Розумно 6.    Надзвичайно 7.    Весело 8.    Розсудливо

9.          Відмінно 10.     Активно 11.     Старанно 12.     Щиро 13.     Чудово 14.     Наполегливо 15.     Відповідально 16.     Гарно

Девіз уроку: Працюємо дружно, плідно, сумлінно,

                       Щоб вчити рідну мову на «відмінно».

ІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

Дорогі діти! Ми з вами вивчили великий розділ «Морфологія». Вивчили багато правил, виконали велику кількість завдань, а сьогодні підіб’ємо підсумки, узагальнимо вивчене.

ІІІ. Організація навчальної діяльності.

Це урок незвичайний. Він називається «Запрошення на гостини».

-          А чи любите ви ходити в гості?

-          А в себе зустрічати гостей?

Сьогодні ми підемо в гості (уявно) до «Морфології». А от у кого ми побуваємо, де, ви прочитаєте у своїх запрошеннях.

Ми вирушаємо в гості. А яким же повинен бути господар, який зустрічає гостей? (Чемним, ввічливим, щирим, ґречним)

(Робота з тлумачним словником – лексичне значення слова «ґречний»)

Перша оселя, де ми погостюємо, – вілла «Теоретична».

Робота в групах.

(Група теоретиків – повідомлення учнів на тему «Морфологія», «Частини мови: самостійні, службові, вигук»)

Наступні гостини в оселі «Практичній».

Картка №1

І. Випишіть сполучення слів у дві колонки залежно від того, як пишеться частина сполучника, що в дужках: 1) окремо; 2) разом.

Хоч(би) вродив хліб; як(би) був лід; ніби(то) літо; все(ж) віри не йму; неначе(б)то гриб; (не)зважаючи на вітер; коли(б) то брат; та(ж) кажи; сміх та(й) тільки; то(ж) будь обачним.

ІІ. З останніх букв останніх слів повинна скластися друга частина вислову Б.-І.Антонича: «Найбільше щастя – …».

Картка №2

Прочитайте прислів’я, ставлячи займенники, що в дужках, у потрібній формі.

1.   Черствий книш, та без (він) ще гірш.

2.   Всяк правду знає, та не всяк про (вона) дбає.

3.   Не соли (нічия) рани, то й твоєї не будуть.

4.   Як на (свій) язику не втримаєш, то й на чужому не втаїш.

5.   З (своя) печі й дим солодкий.

6.   З (це) пива не буде дива.

Картка №3

«Не помились»

І. Випишіть у колонки словосполучення: 1) спочатку ті, у яких не пишеться разом; 2) потім ті, у яких не пишеться окремо.

Ніким (не) полагоджений тин, (не) змащений віз, поле (не) зоране, (не) зв’язаний добре сніп, (не) вироблений ще характер, (не) згасаюче вогнище, хата (не) накрита, (не) впольований звір, (не) висохлий досі рукав, (не) зроблений як слід, (не) доплетений тин, (не) закінчена робота, (не) скопані ще грядки.

ІІ. З останніх букв останніх слів прочитайте два слова, пропущені у вислові Т.Шевченка «У нас нема … за собою».

Кодова кімната.

Учитель.

Яку визначну дату ми відзначали 9 березня 2014 року? (200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка)

Картка №4

Тестові завдання

1.     Тарасе, ти окрилюєш серця!

2.     Встає в новій красі, забувши лихоліття, твоя, Тарасе, звільнена земля!

3.     Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, і голос твій нам душі окриля.

4.     Усміхався Тарас.

5.     Плекав Кобзар пісні свої.

6.     Україна весніє, мов казка, спить на кручі високій Тарас.

Код:

4

2

3

6

1

5

1.   Укажіть номер речення, яке за будовою просте; непоширене – (4).

2.   Укажіть номер речення, яке ускладнене непоширеним звертанням та дієприслівниковим зворотом – (2).

3.   Укажіть складне сполучникове речення, перша частина якого ускладнена непоширеним звертанням – (3).

4.   Укажіть номер речення, яке за будовою складне, перша частина ускладнена порівнянням – (6).

5.   Укажіть номер речення, просте, ускладнене непоширеним звертанням – (1).

6.   Укажіть номер речення, яке за будовою просте, що містить інверсію – (5).

Ми на гостинах у «дослідницько-пошуковому будинку».

Картка №5

Дослідження-пошук

Кожен вислів замінити одним словом з довідки. Поміркувати, яка це частина мови.

1.     Який не можна оцінити, дуже цінний.

2.     Який ніяк не скінчиться, дуже довго триває.

3.     Якого не можна подолати.

4.     Якого не можна зрозуміти.

5.     Якого важко або неможливо впізнати.

6.     Який не погоджується, не примирюється.

7.     Який не може здійснитися.

8.     Який не можна передати словами.

Довідка: незбагненний, нездійсненний, неоціненний, непримиренний, нескінчений, невпізнанний, нездоланний, несказанний.

Картка №6

«Знайди пару» (синоніми)

Дібрати синоніми до слова великий

великий вітер –

велика гора –

велика прірва –

велике подвір’я –

велика сім’я –

великі діти –

велика людина –

велика ніч –

Довідка: сильний, висока, глибока, просторе, чисельна, дорослі, видатна, довга.

Картка №7

Дослідження-відновлення

Відновити прислів’я і приказки, дібравши закінчення з правої колонки. Пояснити вживання голосних е, и в особових закінченнях дієслів. Визначити дієвідміни.

1.   Хто люб..ть світ, … 2.   Правди… 3.   Правдою весь світ зійд..ш, … 4.   Усяк про правду труб..ть, … 5.   Усе згине, …

… не схова..ш. … а неправдою ані порога. … та не всяк ту правду люб..ть. … тільки правда зостан..ться. … той люб..ть правду.

«Творча хатина». У ній ми на гостинах.

Учитель.

Кожен із вас готував твір-рекламу «Вивчайте українську мову».

(Виступ творчої групи)

Рефлексія. «Час зелених конвертів».

Що означає в природі зелений колір? (злагода, спокій, надія)

На ваших партах залишилися невідкритими зелені конверти. Відкрийте. Ви бачите там квіти.

Червона квітка означає, що матеріал, який сьогодні повторювали, вам здається ще не зовсім зрозумілим і ви потребуєте допомоги.

Синя – матеріал зрозумілий, проте необхідно дещо допрацювати.

Жовта – означає, що матеріал ви засвоїли на високому рівні і домашнє завдання виконаєте без проблем.

Підніміть вашу квітку вгору. Що ж прекрасно! Жовтий колір переважає!

Домашнє завдання (відповідно до кольору квітки – диференційоване).

Жовта квітка – написати твір-розповідь «Квіти в моєму житті»;

Синя квітка – заповнити таблицю «Самостійні та службові частини мови», виконати вправу 559.

Червона квітка – повторити параграф 2, вправа 574.

ІV. Підсумки уроку.

Нагородження орденом Добра найбільш активних учнів.

Учитель.

Яке слово прозвучало на початку уроку? (Доброта)

          Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

          Щоб потім все життя творить його святе.

          Якщо порядність, ґречність, чесність, доброта, як сонце світять,

          Весело дорослим і всім дітям.

Сподіваюся, сьогодні на гостинах вам було затишно і привітно.

Пам’ятайте: добрі починання спонукають до добрих справ. Отже, будьте добрими, говоріть один одному тільки добрі слова, робіть добрі справи і добро завжди буде частим гостем у вашому домі, а головне, у вашому серці.